Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.
Університетська книгозбірня отримала в дар від Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського нове видання про голодомор «1933: “І чого ви ще живі?”».
Упорядниця видання – Тетяна Боряк – докторка історичних наук, доцентка, дослідниця історичного факультету Вільнюського університету. Авторка трьох книг. Книга «1933: “І чого ви ще живі?”» стала переможницею Рейтингового дослідження “Книга року” (2016) у категорії “дослідження/документи” в номінації “Минувщина”.
Науковий редактор – Станіслав Кульчицький – д-р іст. наук, проф., автор численних досліджень з історії України XIX – початку XXI століть.
На 700 сторінках видання представлено 1374 свідчення очевидців тих страшних подій – мешканців 17 областей України, зокрема й Хмельницької області (157 свідчень).
У назві цієї книжки використано репліку активіста N зі свідчення Єфросінії Халецької з м. Лохвиця Полтавської області (свідчення №819).
Зміст
Вступне слово редактора (Станіслав Кульчицький) 7
До читача (Тетяна Боряк) 19
Частина І. УСНА ІСТОРІЯ ГОЛОДОМОРУ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ
І ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ ВИМІРИ (Тетяна Боряк) 21
1. Усна історія як джерело метод 22
1.1. Вступні зауваги 22
1.2. Суб’єктивність усної історії: нездоланна прірва чи невід’ємна складова? 28
1.3. Усна історія як повноцінне історичне джерело і правовий доказ 31
1.4. Розбіжності між офіційною історією та персональним наративом 36
1.5. Пам’ять: союзник чи ворог пригадування? 41
1.6. Пригадування травматичної події: специфіка та обмеження 45
1.7. Інтерв’юер і респондент: хто на кого впливає 52
1.8. Методика проведення інтерв’ю та використання усної історії: основні засади 54
2. Усна історія Голодомору: формування і функціонування історичного джерела 59
2.1. Голодомор як травма: проблеми згадування та відтворення 59
2.2. Хронологічний, якісний і змістовий виміри усної історії Голодомору 64
2.3. Представлення усної історії Голодомору в мережі Інтернет 79
3. Складові операції з нищення селян: вилучення їжі під виглядом
натурального штрафування, фізична та інформаційна блокади 85
4. Геноцид під маскувальним виглядом хлібозаготівельної кампанії 98
5. Конфіскація продовольства очима свідків Голодомору 110
Частина II. СВІДЧЕННЯ 119
Від упорядника 120
Вінницька область 128
Дніпропетровська область 163
Донецька область 203
Житомирська область 216
Запорізька область 255
Київська область 288
Кіровоградська область 328
Луганська область 354
Миколаївська область 383
Одеська область 400
Полтавська область 416
Сумська область 471
Харківська область 490
Херсонська область 518
Хмельницька область 556
Черкаська область 603
Чернігівська область 641
Кубань 669
Післямова 674
Повсякдення Голодомору: перелік основних понять, що трапляються в текстах, на означення реалій, акторів, дій 677
Перелік використаних джерел 688
Іменний покажчик 693
Географічний покажчик 695
Також до ознайомлення наукова бібліотека пропонує:
• віртуальну виставку “Скорботна свічка пам’яті святої”;
• книжково-ілюстративну виставку “Трагічні уроки історії” (7 поверх, читальний зал).
