До фонду наукової бібліотеки надійшов навчальний посібник “Філософія науки”.
Автори видання – викладачки кафедри філософії та соціально-гуманітарних наук Хмельницького національного університету Наталія Петрук (д-р філос. наук, професор, завідувачка кафедри) та Олена Гапченко (канд. пед. наук, доцент).
Повнотекстова версія посібника (вхід для зареєстрованих користувачів бібліотеки).
Видання також представлене у краєзнавчій БД “Праці викладачів Хмельницького національного унiверситету”
Зміст
Передмова 3
Розділ 1
Філософія науки в системі філософського знання
1.1. Зміст і предмет філософії науки 5
1.2. Взаємодія наукового та філософського знання 13
Розділ 2
Становлення і розвиток філософії науки
2.1. «Перший» позитивізм. Передумови виникнення позитивістської філософії 19
2.2. Концепція наукового пізнання в «першому» позитивізмі. О. Конт, Г. Спенсер, Дж. С. Мілль.
Класифікація наук у позитивізмі 23
2.3. Другий позитивізм (емпіріокритицизм). Проблема обґрунтування фундаментальних понять і принципів науки 31
2.4. Емпіріокритицизм і проблема подолання наївно-реалістичної гносеології 36
2.5. Неопозитивізм. Логічний позитивізм 39
2.6. Неопозитивістська концепція емпіричного і теоретичного. Принцип верифікації 46
Розділ З
Основні теми та концепції сучасної філософії науки
3.1. Критичний раціоналізм К. Поппера 51
3.2. Концепція історичної динаміки науки Т. Куна 54
3.3. Методологія дослідницьких програм І. Лакатоса 57
3.4. Філософія науки П. Феєрабенда 61
3.5. Проблема наступності наукових знань. Дж. Холтон, М. Полані, С. Тулмін 65
Розділ 4
Феномен науки
4.1. Наука як предмет філософського осмислення. Наукове пізнання 71
4.2. Сутність наукового знання. Знання та інформація 82
4.3. Функції наукового знання . 88
4.4. Критерії науковості. Проблема демаркації 91
4.5. Класифікація наук 93
Розділ 5
Наука в її історичному розвитку
5.1. Передумови виникнення науки як соціокультурного феномена 99
5.2. Наукове знання в культурі Стародавньої Греції та Риму 102
5.3. Специфіка наукового мислення та уявлення про природу в середні віки 112
5.4. Світоглядне оновлення науки в добу Відродження 117
5.5. Наукова революція XVII ст. і становлення класичної науки 120
5.6. Механічна картина світу та особливості класичної науки 127
5.7. Революція в природознавстві кінця XIX – початку XX ст. і формування некласичної науки 129
5.8. Постнекласична наука 132
Розділ 6
Структура і динаміка наукового пізнання
6.1. Рівні наукового пізнання. Емпіричне і теоретичне 137
6.2. Структура і методи емпіричного пізнання 142
6.3. Структура і методи теоретичного пізнання 150
6.4. Метатеоретичні основи науки 160
6.5. Основні форми наукового пізнання: проблема, факт, гіпотеза, теорія, концепція, ідея 169
Розділ 7
Стратегія дослідження в постнекласичній науці
7.1. Синергетика як нова парадигма наукового дослідження 177
7.2. Глобальний еволюціонізм у системі сучасного наукового знання 185
7.3. Міждисциплінарний синтез знань і перспективи розвитку науки 193
7.4. Наукова раціональність у сучасній культурі.
Наука і псевдонаука 197
Розділ 8
Гуманітарне пізнання та його особливості
8.1. Формування основ соціально-гуманітарних наук 205
8.2. Методологія гуманітарного пізнання 209
8.3. Культурно-антропологічний підхід у гуманітарних науках 213
8.4. Феноменологія і герменевтика: пізнання як розуміння соціокультурної реальності 216
8.5. Гуманітарні науки в глобалізованому світі 223
Розділ 9
Аксіологічні проблеми науки
9.1. Аксіологічні виміри науки 227
9.2. Категорія цінності в філософії науки. Пізнання і цінності 229
9.3. Взаємозв’язок наукового пізнання та соціальних цінностей 234
9.4. Ціннісно-нормативні структури наукового пізнання. Ціннісні орієнтації вченого в науці 239
9.5. Свобода наукового пошуку і соціальна відповідальність ученого 244
Короткий термінологічний словник 249
Література 261
