687
С50
Smart fashion: гід у світі цифрової моди [Текст] : монографія / О. В. Захаркевич, Ю. В. Кошевко, С. Г. Кулешова, Г. С. Швець. − Хмельницький : ХНУ, 2023. − 231 с.

   Видання про цифрові технології в індустрії моди пропонує новий комплексний погляд на діджиталізацію фешн-індустрії, адже в Україні не існує жодного паперового видання або вебресурсу, де системно зібрано матеріали з напрямів використання інформаційних технологій на всіх етапах життєвого циклу продукції модної індустрії.
   Для науковців, фахівців галузі легкої промисловості, викладачів закладів вищої освіти.

Вступ 3
1. Цифрові інструменти легкої промисловості та індустрії моди
1.1. Системи автоматизованого проектування одягу та системи тривимірного проектування як елементи створення метавсесвіту моди 8
1.2. Напрями застосування мобільних додатків у швейній галузі 18
1.2.1. Ринок мобільних додатків 20
1.2.2. Можливості застосування мобільних додатків у сфері освіти фахівців швейної галузі 26
1.3. Використання технологій доповненої реальності в легкій промисловості 33
2. Смарт-технології в одязі
2.1. Визначення поняття та класифікація смарт-одягу 56
2.2. Наукова фантастика, як джерело творчості для проектування смарт-одягу.. 58
2.3. Ринок смарт-одягу 61
3. Інноваційні інструменти діджиталізації швейного виробництва
3.1. Метод оцифрування лекал без застосування периферійних пристроїв 85
3.2. Технології безпаперового розкрою 98
4. Цифрові інструменти створення іміджу
4.1. Мобільні додатки, призначені для формування модного гардеробу 107
4.2. Формування капсульного гардеробу з використанням мобільних додатків 1.13
4.3. Розробка мобільного додатка для гармонійного підбору кольорів в одязі New Color 124
5. Мобільні додатки як інструмент цифрової трансформації легкої промисловості
5.1. Мобільні додатки, призначені для конструювання швейних виробів 135
5.1.1. Розробка мобільного додатка для побудови базових конструкцій білизни N_Underwear 136
5.1.2. Розробка мобільного додатка для побудови базових конструкцій балаклав HatCap 142
5.1.3. Розробка мобільного додатка для побудови базових конструкцій верхнього асортименту CloStyler 145
5.1.4. Розробка мобільного додатка для побудови базових конструкцій одягу RDMK Step-by-Step 148
5.2. Мобільні додатки, призначені для конфекціювання та вивчення технології швейних виробів 155
5.2.1. Розробка мобільного додатка для розрахунку основних характеристик текстильних матеріалів MatVed 158
5.2.2. Розробка мобільного додатка для вивчення особливостей технології виготовлення виробів із шкіри та хутра TechLab 162
6. Імплементація цифрових інструментів в освітній процес фахівців швейної промисловості
6.1. Візуальний словник Visual Dictionary in Textiles & Apparel 167
6.1.1. Передумови застосування мобільних додатків для створення кастомізованих словників у професійній сфері 169
6.1.2. Налаштування мобільних додатків для Visual Dictionary in Textiles & Apparel 176
6.2. Застосування мобільних додатків в освітніх програмах спеціальності 182 «Технології легкої промисловості» 180
6.2.1. Підбір мобільних додатків для освітньої програми 180
6.2.2. Застосування мобільних додатків для викладання мистецьких дисциплін 183
6.3. Тестування і оцінка розроблених інструментів цифрової трансформації легкої промисловості 188
6.3.1. Оцінка рівня конкурентоспроможності додатка CloStyler 188
6.3.2. Оцінювання мобільних додатків методами Kansei-інженерії 189
6.3.3. Комплексне застосування мобільних додатків,
САПР одягу та систем ЗО-проєктування 197
Післямова 207
Список використаних джерел 211

678
Т33
Теоретичні засади та практична реалізація комплексної переробки полімермістких відходів у вироби легкої промисловості [Текст] : монографія / О. М. Синюк, Т. В. Іванішена, С. Г. Кулешова [та ін.]. − Хмельницький : ХНУ, 2023. − 222 с.

Розглянуті технології комплексної переробки полімермістких відходів, їх хімічної модифікації у композиційні матеріали для використання у виробах легкої промисловості. Запропоновані технології механічного подрібнення полімермістких відходів та обладнання для їх реалізації; нові методи модифікації полімерної сировини та технології її нанесення на деталі одягу та взуття, що покращує механічну і хімічну стійкість виробів.
Для фахівців спеціальностей “Галузеве машинобудування”, “Хімічні технології та інженерія”, “Технології легкої промисловості”, студентів і аспірантів ЗВО.

Вступ 3
Розділ 1. Аналіз стану проблеми виробничих відходів легкої промисловості
1.1. Класифікація відходів легкої промисловості 5
1.2. Відходи текстильного виробництва 7
1.3. Відходи взуттєвого виробництва 17
1.4. Основні полімерні матеріали, що використовуються при виробництві товарів легкої промисловості 21
Розділ 2. Технології та обладнання для переробки полімерних відходів
2.1. Класифікація технологій переробки полімермістких ідходів 23
2.2. Обладнання для механічної переробки полімерних відходів легкої промисловості 25
2.2.1. Роторний ножовий подрібнювач 25
2.2.2. Дискові валкові пристрої для переробки відходів 27
2.2.3. Екструдерні пристрої для переробки відходів 30
2.2.4. Голкові дезінтегратори та дисмембратори 33
2.2.5. Валкові пристрої для переробки відходів 34
2.3. Хімічні технології переробки 41
2.3.1. Розчинення полімерів 44
2.3.2. Термічна деполімеризація відходів 44
2.3.3. Хімічна деполімеризація відходів 49
Розділ 3. Механічна та хімічна переробка полімермістких відходів
3.1. Структурна модель недеформ’ованих полімерів 63
3.2. Метод розрахунку фізико-механічних властивостей недеформованих полімерів 72
3.3. Структурна модель орієнтованого полімеру 77
3.4. Метод розрахунку фізико-механічних властивостей полімерів з орієнтованою структурою 85
3.5. Визначення фізико-механічних властивостей орієнтованих полімерів
(у напрямку, поперечному до орієнтації) 89
3.6. Визначення фізико-механічних властивостей полімеру при впливі напружень зсуву 100
3.6.1. Фізико-механічні властивості полімеру при поперечному зсуві 101
3.6.2. Фізико-механічні властивості полімеру при поздовжньому зсуві 107
3.7. Модель зміни фізико-механічних властивостей полімеру
під впливом підвищених температур 111
3.8. Розробка хімічної моделі процесу переробки полімермістких відходів 116
Розділ 4. Розробка технології нанесення полімерів для виробів легкої промисловості
4.1. Аналіз обладнання для нанесення покриття 131
4.1.1. Машина для фарбування текстильних виробів 135
4.1.2. Пристрій для розпилення рідин 136
4.1.3. Пневматичний пристрій для розпилення 139
4.1.4. Форсунка для розпилення рідини 141
4.2. Аналіз полімерних композицій з можливістю розпилення 142
4.3. Основи нанесення полімерних покриттів методом розпилення 145
4.4. Моделювання нанесення полімеру при розпиленні з сопла-на деталі легкої промисловості 150
4.5. Моделі взаємодії потоку з підкладкою 154
4.6. Дослідження нанесення полімерних покриттів на вироби легкої промисловості 162
4.7. Експериментальна установка для нанесення покриттів та методика проведення експериментів 165
4.8. Результати аналітичних та експериментальних досліджень нанесення полімеру на деталі легкої промисловості 168
Розділ 5. Застосування полімерів у виробах легкої промисловості
5.1. Аналіз ринку одягу спеціального призначення та проблем їх використання171
5.2. Встановлення значущості показників властивостей матеріалів одягу спеціального призначення172
5.3. Визначення деталей одягу та взуття, що найбільш навантажені у процесі носіння 177
5.4. Особливості надання виробу захисних властивостей за рахунок додаткових конструктивних елементів185
5.5. Проєктно-конструкторська проробка спеціального одягу 191
5.5.1. Процес дизайн-проєктування спеціального одягу у САПР «Julivi» 191
5.5.2. Процес візуалізації віртуальної моделі спеціального одягу у САПР «Julivi» 194
5.6. Технологічне пророблення спеціального одягу 198
5.6.1. Вибір обладнання та оптимальних режимів технологічної обробки 198
5.6.2. Розробка раціональної технології обробки основних вузлів спеціального одягу 200
5.7. Передумови використання полімерних композицій у взуттєвій галузі 204
5.8. Технологічні особливості процесу виготовлення спеціального взуття
із застосуванням полімерних композицій 205
Висновки 207
Перелік джерел посилання 209

004
П78
Програмно-конфігуровані системи передавання, приймання та обробки інформації [Текст] : монографія / Ю. М. Бойко, О. І. Полікаровських, В. П. Ткачук, Л. В. Карпова. − Хмельницький : ХНУ, 2023. − 317 с.

Наведено теоретико-прикладні аспекти розробки пристроїв передавання, приймання та оброблення сигналів у програмно-конфігурованих радіосистемах. Розглянуто концептуальні засади побудови функціональних схем радіоапаратури та принципи роботи компонентів апаратної частини цих систем. Проаналізовано прикладні напрями їх застосування у складі перспективних систем електронних комунікацій та радіотехніки.
Для фахівців, науковців, викладачів, аспірантів і студентів спеціальності 172 “Електронні комунікації та радіотехніка”.

Перелік умовних скорочень 3
Вступ .5
Розділ 1. Функціональні архітектурні концепції програмно-конфігурованого радіо
1.1. Радіостанція програмно-конфігурованого радіо 12
1.1.1. Конфігурація радіостанції програмно-конфігурованого радіо 12
1.1.2. Параметри радіостанції програмно-конфігурованого радіо 18
1.1.3. Ідеальна радіостанція програмно-конфігурованого радіо 23
1.1.4. Перетворення спектра сигналу 26
1.1.5. Комбінаційні частоти у перетворенні спектра 43
1.1.6. Перетворення спектра зовнішніх шумів 49
1.2. Приймач програмно-конфігурованого радіо .53
1.2.1. Приймач з ненульовою проміжною частотою 54
1.2.2. Приймач з нульовою проміжною частотою 67
1.3. Передавач програмно-конфігурованого радіо 74
1.3.1. Передавач із ненульовою проміжною частотою 75
1.3.2. Передавач із нульовою проміжною частотою 81
1.3.3. Підсилювач потужності 87
1.4. Синтезатор частоти 99
1.5. Антено-фідерні пристрої 104
1.5.1. Широкосмугове узгодження антен 107
1.5.2. Частотно-незалежні антени 108
1.5.3. Дуплексний фільтр (антенний комутатор) 112
1.6. Програмна підтримка обладнання радіоканалу ПКР 113
1.7. Радіостанції програмно-конфігурованого радіо 117
Висновки за розділом 118
Розділ 2. Аналіз компонентної бази програмно-конфігурованого радіо
2.1. Комплексний фільтр 119
2.2. Поліфазний фільтр 123
2.3. Змішувач 127
2.3.1. Змішувач із придушенням дзеркальної частоти .128
2.3.2 Змішувач на гармоніках гетеродина 134
2.4. Квадратурний модулятор 136
2.4.1. Формування модульованого сигналу 137
2.4.2. Спотворення у квадратурному модуляторі 139
2.4.3. Оптимізація квадратурного модулятора 145
2.5. Квадратурний демодулятор 148
2.5.1. Типові квадратурні демодулятори 148
2.5.2. Квадратурний демодулятор для приймача
з проміжною нульовою частотою 152
Висновки за розділом 159
Розділ 3. Методика цифрової обробки модульованого сигналу в системах програмно-конфігурованого радіо
3.1. Дискретизація безперервного сигналу 161
3.2. Квантування безперервного сигналу 167
3.3. Базова архітектура мікросхем АЦП 171
3.4. Цифро-аналоговий перетворювач 180
3.4.1. Загальні відомості 180
3.4.2. Параметри та архітектура ЦАП 183
Висновки за розділом 187
Розділ 4. Схемотехніка радіочастотних модулів програмно-конфігурованого радіо
4.1. Малошумний підсилювач та фільтр-преселектор 189
4.2. Синтезатор частот 195
4.2.1. Синтезатор із вузькою смугою пропускання ФАПЧ 195
4.2.2. Синтезатор із широкою смугою пропускання ФАПЧ 201
4.3. Лінеаризований підсилювач потужності 204
4.3.1. Нелінійність підсилювача потужності
та достовірність прийому інформації 204
4.3.2. Підсилювач з лінеаризацією
по огинаючій високочастотного модульованого сигналу .209
4.3.3. Передавач з попередніми передспотворенням в НЧ-діапазоні 217
4.3.4. Передавач з картезіанською петлею зворотного зв’язку 220
Висновки за розділом 233
Розділ 5. Аналіз завадостійкості приймача з нульовою проміжною частотою
5.1. Джерела постійної складової 235
5.2. Придушення постійної складової та фліккер-шумів 239
5.3. Моделювання приймача з нульовою проміжною частотою 249
5.3.1. Модель радіоканалу 249
5.3.2. Достовірність прийому 253
5.4. Оптимізація та програмне забезпечення приймача 270
5.4.1. Автоматичне регулювання підсилення 271
5.4.2. Корекція асиметрії каналів приймача 272
5.4.3. Оптимальний некогерентний частотний детектор 275
5.4.4. Оптимальний некогерентний фазовий детектор 278
5.4.5. Тактова синхронізація 280
Висновки за розділом 283
Розділ 6. Прикладні аспекти застосування програмно-конфігурованого радіо в радіотехнічних системах
6.1. Концепції розвитку програмно-конфігурованого радіо 285
6.2. Рішення з відкритим кодом для прототипування ПКР 288
6.3. Вибір платформи ПКР
на прикладі розробки пеленгаційної радіотехнічної системи 290
6.4. Класифікація методів пеленгування 292
6.5. Алгоритм кореляційно-інтерферометричного вимірювача 295
Висновки за розділом 303
Висновки 305
Список використаних джерел 306
Додаток А 313