День Чорнобильської трагедії. Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф

   26 квітня – День Чорнобильської трагедії (Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 29.03.1990 № 8985-XI) та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф (резолюція A/RES/71/125, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 08.12.2016)

ДОВІДКА
   Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року ‒ найбільша техногенна катастрофа ХХ століття, під час якої у атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу, що спричинило забруднення 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі та Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення, майже пів мільйона з них померли від наслідків радіації. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

● кураторам академічних груп до замовлення просвітницький захід «Чорнобиль – довгий слід трагедії»;

Замовити захід: prosvit_libkhnu@ukr.net

● книжкову виставку «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі» (читальний зал, 7-й поверх).

У виданні зібрано і оприлюднено документи 1986–1991 рр., що висвітлюють постчорнобильське життя — суспільні настрої, повсякдення, заходи з ліквідації наслідків аварії. Наведено інформування радянськими органами держбезпеки відповідних інстанцій про стан ЧАЕС, вжиті заходи з підвищення безпечної експлуатації об’єкта «Укриття», ситуацію в зоні відчуження. Окрему увагу зосереджено на відтворенні моделі ситуативної поведінки різних груп населення України після оприлюднення інформації про «ядерне лихо» та реакцію світової спільноти на Чорнобильську трагедію.

У книзі опубліковані документи з «архівів КҐБ». Вони охоплюють період від початку будівництва ЧАЕС до введення в експлуатацію об’єкту «Укриття» («Саркофаг») після Чорнобильської катастрофи — тобто з 1970-х років до листопада 1986 року. Свідчення, зібрані у виданні, відображають перебіг будівництва, розслідування причин аварії 26 квітня 1986 року та перші місяці ліквідації її наслідків через призму діяльності радянських спецслужб. Відтак численні повідомлення про недоліки будівництва, можливі диверсії, донесення від агентів та інформування про інші можливі небезпеки на ЧАЕС стали наскрізною темою книги.